Тести, як засіб педагогічного вимірювання

Тест, як засіб педагогічного вимірювання, це сукупність тестових завдань, які орієнтовані на визначення рівня засвоєння означених аспектів змісту навчання.

Педагогічний тест повинен відповідати наступним характеристикам ефективності:

• валідності (дієвості) - повноті, всебічності перевірки, пропорційності представлення всіх елементів знань та умінь, які вивчаються. Невід'ємною умовою дієвості тесту є чітка та ясна постановка питань в межах засвоєних знань. Якщо тест виходить за межі засвоєного змісту або не досягає запланованого рівня навчання, то він не буде дієвим для тих осіб, які навчаються;
  
• надійності - стабільності, сталості показників при повторних педагогічних вимірюваннях за допомогою того ж тесту або його аналогу. Кількісно надійність характеризує вірогідність досягнення запланованих результатів. Надійність тесту збільшується зі збільшенням кількості тестових завдань. При цьому чим ширше тематична спрямованість тестових завдань, тим менша надійність тесту.
  Надійність тестів залежить від важкості їх виконання. Остання визначається співвідношенням вірних та невірних відповідей на тестові завдання. Включення до складу тестів таких тестових завдань, на які всі особи відповідають вірно або невірно, різко зменшують надійність тесту;
• дискримінації - придатності тесту до виділення тих осіб, які засвоїли навчальний матеріал на запланованому рівні, від тих, хто його не засвоїв. Для визначення дискримінації тесту застосовуються такі статистичні параметри, як індекс дискримінації та коефіцієнт дискримінації.
  

Тест складається з:

• тестових завдань;
• правил їхнього застосування;
• оцінок за виконання кожного завдання;
• рекомендацій з інтерпретації результатів тестування.

Підготовка та використання педагогічного тесту передбачають, як за звичай, наступну послідовність виконання дій:

• визначення мети і завдань тестування;
• аналіз змісту навчальної дисципліни;
• підготовка специфікації тесту, добір навчального матеріалу;
• підготовка тестових завдань різної форми, рівня складності відповідно до специфікації;
• аналіз завдань експертами для оцінювання їхньої відповідності визначеному для тестування навчальному матеріалу й меті тестування;
• упорядкування тестових завдань у тесті, групування завдань за формою, підготовка їх до пробного тестування;
• написання чітких інструкцій до всього тесту та окремих його частин;
• перевірка й оцінювання підготовленого тесту на групі студентів;
• статистичний аналіз результатів первинного тестування, оцінка надійності тесту, коригування змісту тестових завдань;
• формування тесту із завдань, що пройшли перевірку, з урахуванням їх складності;
• проведення тестування за стандартизованими процедурами;
• аналіз виконання завдань тесту.

Для аналізу тестових завдань, які входять до складу тесту, використовуються наступні статистичні параметри:

• середньоквадратичне відхилення (СКВ) - визначає розкид балів, які отримані особами при відповіді на конкретне тестове завдання. Якщо всі особи відповіли на тестове завдання однаково, то розкид балів буде дорівнювати нулю (СКВ = 0). Цей результат буде свідчити про те, що завдання не є тестовим і його треба вилучити з тесту;
• індекс дискримінації (ІД) - є індикатором здібності конкретного тестового завдання відокремити найбільш здібних осіб, які проходять тестування, від менш здібних. Цей параметр приймає значення від +1 (всі особи з сильної групи відповіли вірно, а з слабкої - невірно) та -1 (всі особи з сильної групи відповіли невірно, а з слабкої - вірно). Від'ємні значення індексу свідчать про те, що слабкі особи відповідають на дане тестове завдання краще, чим сильні. Такі тестові завдання повинні бути вилученими з тесту. Фактично такі тестові завдання зменшують точність всієї процедури тестування;
• коефіцієнт дискримінації (КД) - є коефіцієнтом кореляції між множиною значень відповідей, які отримані особами на конкретне тестове завдання, з результатами виконання ними тесту в цілому. Цей параметр також може приймати значення між +1 та -1. Позитивні значення відповідають тестовим завданням, які дійсно розділяють добре та не добре підготовлених осіб. Від'ємні значення коефіцієнта свідчать про те, що слабо підготовлені особи відповідають на тестове завдання в середньому краще ніж добре підготовлені. Тестові завдання з від'ємним значенням коефіцієнта не є тестовими і їх використання треба уникати. Вони не відповідають вимогам задачі тестування, яка зв'язана з оцінкою рівня підготовки особи, яка навчається.
  Перевагою коефіцієнта дискримінації перед індексом дискримінації є те, що перший використовує інформацію від всієї сукупності осіб, а не тільки критичні верхні та нижні третини цієї сукупності. Таким чином цей параметр більш чутливий до оцінки ефективності вимірювальної здібності тестового завдання.
  

Модуль діяльності Moodle Тест має вбудований аналізатор, за допомогою якого на основі проведених тестувань розраховуються статистичні характеристики тестових завдань. На рисунку показано фрагмент сторінки, яка є результатом роботи аналізатора.

Для перегляду сторінки треба перейти на сторінку відповідного тесту, обрати закладки "Результати" та "Аналіз завдань".

Для отримання більш детальної інформації про таблицю результатів скористайтеся ярликом .