День журналіста в Україні (2010 рік)

О светлом будущем заботятся политики, о светлом прошлом - историки, о светлом настоящем
- журналисты.
Ж. Петан

 

 

 

 

 

            Щорічно День журналіста в Україні відмічається 6 червня — в день вступу Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів (1992 рік). І тому в своє професійне свято Інститут журналістики і масової комунікації Класичного Приватного Університету організував незвичайне дійство – «журналістський» пікнік. На жаль, не всі представники Інституту змогли прийти, але ті, хто все ж знайшов час, думаю, запам'ятають цей день лише в яскравих кольорах і позитивних емоціях.
            Потрібно відзначити, що журналісти відійшли від шаблонної форми посиденьок на природі. Порадували конкурси та ігри, а також пісні сольно і хором. Танці біля вогню із шампурами, зізнання у коханні сосискам, розіграш-мініатюра з вітальними подарунками для викладачів, щиросердні зізнання про списані екзамени і безліч розповідей про студентське життя - все це закріпилося в пам'яті присутніх. Але, думаю, більш за все кожному запам'яталася та дружня атмосфера, яка панувала на святі. Не дивлячись на те, що були присутні і студенти, і викладачі, всі спілкувалися між собою на рівних, чесно грали в ігри та брали участь у конкурсах, підтримуючи цю приємну атмосферу.
            Завдяки літному сонцю, разом з емоціями, всі отримали ще й трохи засмаги. А одній зі студенток так сподобалося найдене сіре кошеня, що вона вирішила забрати його додому. Після закінчення свята, піклуючись про екологічну ситуацію нашого рідного міста, студенти-журналісти загасили вогонь та залишили після себе чисту територію.
            Особисто від себе додам, що такі заходи як найкраще впливають на гарні відносини між викладачами та студентами, адже тут немає університетських коридорів, деканату, офіційного вбрання та заліковок. У такій формі спілкування можна щиро розповісти про свої проблеми, або поділитися власними досягненнями. Тому від імені наших журналістів дякую організаторам цього заходу за дуже добру ідею, а всім присутнім – за гарний настрій.

 

Гарний день. Добра компанія журналістів, як професіоналів, так і початківців. Сподіваємося, що цей захід стане у нашому Інституті традиційним і наступного року біля «журналістського» вогнища збереться набагато більша університетська родина.

Зізнання у коханні до викладача
«Тетяно Володимирівно, на початку другого курсу я вас не розгледів…»))

Журналісти вміють не тільки гарно писати, але й виконувати запальні танці.

Розважальна мініатюра «Нацяльника, машина нету, колоса остались!»