ЩО ЗАХИЩАЄМО:

ДИСЕРТАЦІЇ В ЦІЛОМУ ЧИ ЛИШЕ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ?

Вступ. За даними ВАК України у 2001 р. було захищено 3638, у 2006 р. — 5372, а в 2007 р. — 5115 кандидатських дисертацій. Таким чином, стосовно 2001 р. кількість захищених дисертацій зросла у 2006 р. на 48, а в 2007 р. — на 41%. Зіставлення кількості захистів кандидатських дисертацій по гуманітарних науках свідчить, що воно зросло у 2006 р. на 57% (у сумі по природничих і технічних науках — на 39%), а в 2007 р. — на 46% (у сумі по природничих і технічних науках — на 36%). Отже, як бачимо, темпи приросту захистів по гуманітарних науках (відповідно, 18% і 10%) випереджають темпи приросту захистів по природничих і технічних наук.

Існують різні причини цього явища, зокрема структурні зміни в промисловості держави (порівняно зі станом в СРСР) і, відповідно, в її науці. Проте ми хочемо розглянути іншу причину: річ у тім, що дисертації з гуманітарних наук часто значно легше захистити, ніж дисертації з природничих і технічних наук. Кажучи іншими словами, рівень дисертацій гуманітарної сфери часто не відповідає встановленим критеріям. Але біда не тільки в цьому; біда ще й у тому, що автори цих дисертацій після захисту, як снігову кулю, формують ще більший потік таких самих нових дисертацій, що «захльостують» ВАК.

Чи є для цього об’єктивні підстави? Безсумнівно, є. Річ у тім, що гуманітарна сфера сама по собі багатозначніша за інші[1]. Проте підготовка фахівців на цих ділянках щодо методів наукового дослідження часто залишається на рівні XIX ст. Крім того, гуманітаріям іноді важко «формулою» (як у патенті — формулою винаходу) описати отримані результати і їх новизну. Та й, до речі, не всі здобувачі з природничих і технічних наук можуть це зробити науково коректно.

Враховуючи сказане, об’єктом дослідження в цій статті ми обрали вимоги до дисертаційних досліджень [пункт «Наукова новизна одержаних результатів» «Основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій» (далі — „Вимог…”) ВАК[2]]. Предметом обрано істинність і новизну положень для захисту в них. Наша мета полягає в тому, щоб, з одного боку, спростити представлення результатів дисертаційного дослідження, а, з другого, зробити їх більш точними, що дасть змогу полегшити їх оцінювання як самим здобувачам, так й експертам.

Щодо методів дослідження в цій статті, то ми стоїмо на тих позиціях, що наука — це не мистецтво, де панують тільки образи та інтуїція. У науці, крім образів та інтуїції, на яких базується наукова творчість, панують в основному інші засади. Відповідно, нашу статтю ми будемо базувати на вимогах логіки, причому навіть щодо такої науки як мистецтвознавство.