«Після Бога найбільше створив Шекспір» - так у галантній французькій манері висловився про геніального англійського драматурга Александр Дюма. Втім, автор «Трьох мушкетерів» навряд чи перебільшував – навіть сьогодні Вільям Шекспір залишається натхненником для театральних діячів, кіномитців, літераторів та пересічних читачів у всьому світі.

Щодо наукового шекспірознавства, то воно є чи не найпопулярнішою та найпотужнішою галуззю науки про літературу: кожні вісім секунд у світі з’являється нова наукова розвідка, присвячена Великому Барду. До недавнього часу на карті світової наукової шекспіріани Україна була такою собі білою плямою – у європейських гуманітаріїв, так само, як і у звичайних пересічних іноземців, наша держава асоціювалась, перш за все, з Чорнобилем, футболістом Андрієм Шевченком та братами Кличками.

Втім, ця невтішна для українського гуманітарного простору ситуація докорінно змінилась: у 2009-му році, коли по всьому світу проходили урочистості, пов’язані з 400-літнім ювілеєм «Сонетів» Вільяма Шекспіра, Україна, нарешті, не залишилась осторонь цієї визначної події – в Запоріжжі за ініціативи Класичного приватного університету відбулася перша в нашій країні міжнародна конференція шекспірознавців. Цей форум не лише став знаковою подією наукового життя вітчизняних філологів, але й започаткував стрімкий розвиток українського шекспірівського проекту. За три роки продуктивної праці зроблено багато: на базі Класичного приватного університету створено унікальну наукову інституцію – Український міжуніверситетський науково-дослідницький шекспірівський центр, що об’єднує зусилля гуманітаріїв вишів Запоріжжя, Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Кам’янець-Подільського, Миколаєва, Бердянська. Завдяки ініціативі запорізьких науковців успішно функціонує інтернет-сайт «Український шекспірівський портал», здійснюється видання наукового часопису «Шекспірівський дискурс», встановлено плідні партнерські контакти з провідними шекспірознавчими інституціями Європи, Росії, США, Канади, Нової Зеландії, проведено низку всеукраїнських наукових і культурно-просвітницьких акцій для студентів і старшокласників, започатковано традицію проведення щорічних шекспірознавчих конференцій в Україні.

Третя міжнародна шекспірівська конференція - «Англійський ренесансний Парнас: В. Шекспір і його сучасники» - цього разу проходила на запорізькій землі, у Класичному приватному університеті (22-24 вересня). Така промовиста назва не тільки спрямувала вектор роботи конференції, але й стала запорукою створення надзвичайної атмосфери – атмосфери справжнього ренесансного свята науки та мистецтв.

Організаторам – Класичному приватному університету, Українському міжуніверситетському науково-дослідницькому шекспірівському центру та Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Національної Академії наук України – знову вдалося зібрати під прапором шекспірівської конференції сузір’я провідних українських літературознавців та шекспірознавців, серед яких професори Висоцька Н.О., Жлуктенко Н.Ю., Ковбасенко Ю.І., Коломієць Л.В., Лімборський І.В., Михед Т.В., Пронкевич О.В., Соколянський М.Г., Торкут Н.М., Чупіс І.Є., Шалагінов Б.Б., доценти та молоді науковці з Києва, Черкас, Запоріжжя, Дніпропетровська, Чернівців, Львова, Бердянська, Житомира та Кривого Рогу. Карта цьогорічної шекспірівської конференції, як і у попередні роки, вийшла далеко за межі України - до вітчизняних дослідників приєднались і зарубіжні колеги, зокрема, доктори наук Деніз Поніж (Словенія) та Урсула Кізельбах (Польща), та молодий науковець Уго Кеста (Італія).
Нові закордонні контакти відкривають перед Українським шекспірівським центром вражаючі перспективи – так, Деніз Поніж, декан факультету драматургії Академії театру, радіо, кіно і телебачення при Університеті Любляни, запропонував допомогу зі створенням у Запоріжжі міжуніверситетського студентського шекспірівського театру. Такий проект дозволить запорізьким студентам глибше осягнути творчість Великого Барда, беручи участь у шекспірівських постановках. В майбутньому він може вирости у ще більш амбітний і масштабний проект – вкрай необхідний культурному життю України – фестиваль студентських шекспірівських вистав.

В рамках роботи конференції відбувся ще один, досить незвичний для вітчизняних академічних зібрань захід – Всеукраїнський семінар для вчителів зарубіжної літератури «Шекспір в парадигмі шкільної освіти», який зібрав понад 60 педагогів з різних областей нашої держави. Учасники семінару отримали змогу прослухати майстер-клас «Шекспірівська епоха у шкільному вивченні: методичний аспект» відомого вчителя-методиста Ірини Хроменко, доповіді своїх колег – педагогів-майстрів, а також взяти участь у роботі пленарних засідань конференції. Приємною несподіванкою стали для вчителів методичні мультимедійні диски, підготовлені для них співробітниками Українського шекспірівського центру: представлені на них матеріали, що стосуються канонічної біографії Великого Барда, антистретфордіанських теорій, наукової шекспіріани та програмних творів Шекспіра, за словами самих вчителів, є справді безцінним методичним забезпеченням.

Приємно відзначити, що цього року доля шекспірівської конференції у Запоріжжі виявилась небайдужою багатьом запорізьким підприємцям, які виявили себе справжніми меценатами – спадкоємцями традицій ренесансних покровителів наук і мистецтв. Неоціненну допомогу оргкомітетові надали гостинний комплекс «Мустанг» (смт. Кацивелі, АР Крим) у особі директора Сивоконь Ірини Михайлівни, ФГ «Токмацьке 2010» у особі голови Ольшанського Сергія Миколайовича, Всеукраїнська корпорація «Радіо-таксі» у особі директора Морозьонка Олександра Олексійовича, кондитерська компанія «Крем-Розет» у особі генерального директора Остапчука Геннадія Костянтиновича) та ТМ «Наслада» у особі директора Павловського Костянтина Гавриловича. Завдяки їхній підтримці стало можливим проведення конференції на найвищому рівні.

Такі масштабні наукові заходи як міжнародна шекспірівська конференція підтверджують неабиякий науковий та інтелектуально-креативний потенціал українського шекспірівського проекту та його надзвичайну важливість для гуманітарної аури нашої держави. Амбітні плани України щодо повноправного входження до Євросоюзу так і залишаться «маніловськими мріями», якщо шекспірівський код, що уособлює ключові культурні цінності європейської спільноти, не стане органічною частиною вітчизняного культурного простору.