Від імпровізованої казки до теплих обіймів, або добро завжди дарують просто так!

23 січня 2014 року студенти Інституту журналістики і масової комунікації поділились частинкою свого тепла, адже їх радо зустрічали хлопчики із Запорізького обласного будинку-інтернату. 

Все почалося з веселої нотки – невеличкої казкової імпровізації у перемішку з чудовими піснями, під які діти влаштували свої запальні танці.

Коли двері актової зали вже були закриті – діти відправились в свою «маленьку країну», аби покреативити разом зі студентами. Відтак всі розбіглися по класах: ліпити їжачків, створювати чудернацьких коників, прикрашати рукавички, «ліпити» сніговичків, творити «Дерево дружби» та просто спілкуватися і гратися від душі.

А от вже тут – у кожного своя історія… Жоден «урок» не минув без світлих посмішок і теплих обіймів. Діти горнулися до всіх, хто був щирим та відкритим з ними. І тут ти розумієш – як же трішки потрібно для щастя!

Одні шукають багатство і славу, а іншим достатньо теплого слова та ніжних «обіймашок». І хай почекає весь світ, коли ти «наодинці» з дитиною.

І, чи варто говорити тут про подаровані невеличкі подарунки, коли найцінніший дарунок – увага. У будь-якому разі, студенти привезли з собою іграшки, одяг, засоби для гігієни, які вдалося зібрати завдяки небайдужим людям під час акції «Подаруй тепло дітям».

Цю поїдку завершено! Попереду інша! Однак, цей день надовго залишиться в пам’яті всіх, хто не пошкодував своїх канікул заради подарованої частиночки добра. 

Шкода, що життя не казка, а щось середнє між випробуванням долі та збереженням власного «Я». І тут можна довго говорити про несправедливість, та краще сказати: «Живи так – щоб люди, зіткнувшись з тобою, посміхнулися, а спілкуючись з тобою стали трішки щасливішими!».

«– Обійми мене! А потім ще раз, іще…
 Приголуб мене! Візьми в долоню мою гарячу руку,
і не відпускай…, а потім просто скажи, що я хороший…».
А і в правду, хороший! Хлопчик – миле дитя, якому випало
жити у власному світі, далекого від реальності.
І ніхто не посміє сказати, що він не такий, бо він особливий!»

Ролик про поїздку Ви можете переглянути за посиланнями:

http://www.youtube.com/watch?v=sBXYDdr6_K0

 http://vk.com/journalist_zp_ua?z=video-5703475_167267182%2Ff2ddaac59d876235af

PS: Величезна подяка: дирекції ІЖМК, студентам, і всім небайдужим людям з добрим серцем та світлою душею! Щиро дякую, що подарували частинку тепла тим, хто цього дійсно потребує! Ясного вам сонечка по життю та всього найкращого!

Творіть добро – воно до вас вернеться!

Не забувайте діток обіймати!

Якщо ваші слова ідуть від серця –

Не бійтеся у голос їх казати!

Ірина Ярко,

студентка ІV курсу ІЖМК

 

Дирекція Інституту журналістики і масової комунікації висловлює величезну подяку студентам, які не залишаються байдужими до особливих діток, і зокрема, Ірині Ярко, яка хвилюється за долю цих дітей та робить усе можливе для них!!!