Минулої п’ятниці студенти Інституту і масової комунікації відвідали театр Молоді з виставою «Наталка-Полтавка».
Ще в школі всі ми вивчали історію про гарну дівчину Наталку. П’єса була написана у 1819 році, відомим автором Іваном Котляревським.  Наталка вірно чекала свого любого Петруся, який подався за моря на заробітки та й пропав – жодної звісточки про нього не було. Хто тільки не сватався до Наталки: тахтаулівський дяк, волосний писар, підканцелярист – «всі розумні, зажиточні та чесні».

На Наталчину біду, посватався до неї навіть сам пан Возний Тетерваковський – заможний і поважний. Виборний села Макогоненко допомагав Возному умовити Терпилиху, мати Наталки, та й саму Наталку.  «Ну то й що, що старий, але ж багатий», – переконувала Наталку Терпелиха.
Не витримала дівчина дорікань матері – дала згоду. Вже й рушники пов’язали, як раптом з’явився Петро, і тут вже починається найцікавіше. Ніхто не чекав на повернення хлопця, окрім Наталки. Незважаючи на те, що Наталка пов’язала рушники з паном Тетерваковським, вона все одно залишалась вірною Петру. Сам Возний спочатку був обурений, але згодом він і Терпелиха благословили молодих на довічне кохання. Духовні цінності завжди переважають матеріальні.
Гра акторів була неперевершеною. Було видно, що вони майстри своєї справи. З самого початку, глядачі дивились затамувавши подих, а сама вистава була перероблена на сучасний лад.

                                                                                   Олександра Портяненко,
                                                 студентка І курсу Інституту журналістики і 
                                                                                           масової комунікації