Студенти Інституту журналістики і масової комунікації дарують особливим хлопчикам з дитячого будинку-інтернату не лише подарунки, а й своє тепло

Справжні чудеса живуть серед нас, і кожного разу нагадують нам про світле, щире добро, яким хочеться ділитися, мов тим найяскравішим вогником від якого запалюються тисячі, мільярди згаслих свічок. Перед Новим роком, ми всі починаємо вірити в дива і в те, що поруч з нами є хтось, хто не забуде про наше існування. 20 грудня, напередодні Різдва та новорічних свят студенти Інституту журналістики і масової комунікації, які є невгамовними активістами Громадської організації «Небо без кордонів» та студенти Коледжу Класичного приватного університету завітали у гості до своїх невгамовних і сонячних дітей із Запорізького дитячого будинку-інтернату для хлопчиків з порушенням розумового розвитку. Така активність і бажання молодих людей не може не радувати, це добре відчувають і діти, які мов ті квіти тягнуться до сонця, за обіймами і лагідним словом.

Традиційно, студенти привезли з собою святкову виставу, яка дуже припала до душі їх юним друзям – вони співали, танцювали і водили хороводи разом із казковими героями. Добра і світла казка продовжилася майстер-класами з виготовлення вітальних листівок. А поки дітки майстрували до них у класи навідувалися Дід Мороз зі Снігуронькою, які роздавали приємні подарунки, що були зібрані у рамках міської благодійної акції "Допомагай серцем".
У підсумку студенти ІЖМК роздали 70 пакетів, наповнені канцелярією та засобами гігієни. За ці подаруночки ми щиро вдячні читайликам ЗОБД "Юний читач", учням 8-А класу Запорізької гімназії №31 та всім-всім небайдужим запоріжцям і запоріжанкам, які охоче підтримують наші заходи та проекти і активно долучаються до творення позитивних змін.

Зустріч з особливими хлопчиками закінчилася тепло – в обіймах, рукопотисканнях, щирими словами вдячності від дітей, персоналу дитячого будинку-інтернату та запрошенням в гості.
Щиро дякуємо всім, хто допомагає нам дарувати радість і викликати веселий дзвінкий сміх із вуст дітей, які не перестають вірити в диво.
Нам, дорослим, є чому в них повчитися. Пам’ятайте про діток не лише в святкові дати, навідуйтесь до них якомога частіше, адже для них найкращий подарунок – ваша турбота і частинка відкритої душі.

Ірина Ярко