05 травня 2015 р. Літературна кав’ярня «Фан-зона українського слова» кафедри журналістики і СК ІЖМК зібрала на весняне засідання поціновувачів смачних слів, шоколаду та кави – студентів та викладачів ІЖМК КПУ, ЗНТУ, Коледжу КПУ, школярів гімназії № 11, ЗОШ № 87, 88, 59 та ін. і музичні колективи міста.
Ми вперше зустрілися навесні у травні, а це, напевно, найдивовижніша пора року. Українці чекали на цю весну, як ніколи; вона – ковток свіжого повітря, який дає надію на краще. Нашій творчій майстерні кафедри журналістики і СК ІЖМК за цей час вдалося долучитися до масштабних всеукраїнських проектів, як-то показ короткометражного документального фільму «Холодний Яр. Воля України – або смерть», зустріч з Оксаною Забужко та дуетом «Тельнюк: сестри» у межах проекту «Літопис самовидців: Дев’ять місяців українського спротиву». І ми вдячні всім за інформаційну підтримку (керівництву КПУ, ТО «Своєрідне коло», ВУТ «Просвіта», О.В. Богуславському та Т. В. Хітровій за міцну підтримку ініціатив), вдячні викладацькій спільноті, студентству, школярам міста та усім гостям, хто складає нашу творчу небайдужу аудиторію.
Травнева зустріч умовно називалася «Теплі історії до шоколаду», за традицією назву поцуплено у Надійки Гербіш за однойменною збіркою її кавово-шоколадних оповідань. Загалом, поєднання кави з шоколадом — це не тільки смачно, але й корисно. Офіційна довідка на підтримку того факту, що такі зустрічі мають ще й зцілювальний ефект: кава володіє тонізуючою дією, а шоколад, завдяки вмісту в ньому ендорфінів, є потужним антидепресантом. Це не просто джерело гарного настрою — шоколад без застосування ліків здатний позбавити людину від досить серйозної депресії. Для нас знаковою є інформація про те, що традиція пити каву з шоколадом сходить ще до 18 століття – шанувальниками особливого рецепту під назвою «бічерін» були митці, автори продуктів масової комунікації – Ернст Хемінгуей, Пабло Пікассо.
Кожного разу ми уявляємо свій творчий майданчик по-різному: дах будинку, кав’ярня, а під час цієї зустрічі «опинилися» у літературній майстерні шоколаду, де випікаються слова, які ніколи не закінчуються – «вони народжуються десь у іншому місці, навіть у іншій країні, навіть на інших сторінках, але тривають і тривають, вилуплюються, наче жовті курчатка перед Пасхою, випікаються, як шоколадні мафіни на кухні, виписуються чорнильними ручками в малинових і мандаринових записниках, вив’язуються чиїмось дбайливими теплими руками, наче петельки в нових персикових шкарпетках до Різдва, заварюються, як ранкове какао з молоком… І ніколи-ніколи не зникають» (Н. Гербіш)
«Щастя схоже за смаком на молочний шоколад з мигдалем і на каштановий мед. А ще так само смакують добрі слова» (Н. Гербіш). Ці слова з теплої історії під назвою «Музика кольорових снів» стала творчим гаслом для всіх нас!
Маленькою передмовою до кожного майстра були рядки з книжки, що нас надихнула, – «Теплі історії до шоколаду»
Весна – це час відлиги у стосунках, у природі, у почуттях…Тому Катерина Гапіцонова розпочала вечір тематичною мелодійною піснею. До речі, саме вона є дизайнером нашого кожного «аудиторника» (так, шуткуючи, ми називаємо засідання на кшталт «квартирника»). Тож цього разу ауд. 316 розквітла дивовижними квітами та зігрілася затишними свічками.
- 2143 reads