У зв’язку із відкриттям газети, редакція Інституту іноземної філології КПУ звернулася до ряду випускників з проханням згадати роки навчання, оцінити роль отриманих знань і навичок у своїй професійній діяльності, пригадати яскраві і веселі моменти,а також, ґрунтуючись на особистому життєвому досвіді, розказати молодому поколінню як їхнє навчання в ІІФ вплинуло на подальше життя і наскільки вони вдячні за це викладачам. Слід сказати що жоден не виявився байдужим, всі з радістю відгукнулися на нашу пропозицію і розповіли безліч цікавих, веселих і навіть сумних моментів. З втіхою пригадую щасливі посмішки, жарти, пригоди - і знову сміюсь, з трепетом - їхню тугу за університетом і легкі сльози, тут починаю теж сумувати,адже шкода що студентські роки летять так швидко. Ми все скаржимось, жаліємо себе, все здається тяжким, а потім раптом схаменешся і ти вже  не студент, обирай свій шлях, тобі бути і вчителем, і наставником свого життя.

Алла Костянтинівна Куліченко

випускниця 2010 року ІІФ КПУ
   магістр філології  та педагогіки вищої школи,
 викладач  і перекладач двох іноземних мов

З дитинства я мріяла бути вчителем англійської мови. Мені подобалося навчатися і навчати, тому коли прийшов час остаточно визначитися з майбутньою професією та навчальним закладом, то без вагань обрала спеціальність “Мова та література (англійська)” в ГУ “ЗІДМУ” (тепер КПУ). Попри те, що навчання потребувало багато часу й копіткої, наполегливої праці, студентське життя було вельми цікавим та колоритним. Мені неодноразово випадала нагода брати участь у багатьох наукових і культурних заходах, організованих Інститутом іноземної філології, які лишили в душі теплі та ніжні спогади. ґрунтовні й безцінні ж знання, набуті впродовж студентських років, допомогали мені під час мандрівок Німеччиною, Чехією, Францією, Польщею та у викладацькій діяльності.
Я пишаюся тим, що закінчила саме цей університет, саме цей інститут, саме цю спеціальність. Я впевнена, що зробила правильний вибір. Спасибі викладачам за мрію, що стала реальністю!

"Питання на засипку"…

Якщо б Ви писали автобіографічну книгу, яка б в неї була назва?
Дуже складно замислюватися над таким питанням, адже на такі речі потрібен час й натхнення. Поки що я не бачу себе автором сповіді про власне життя.
- Якби Ви могли запросити на обід будь-якого діяча літератури, кого б Ви обрали?
Найбільше мені хотілося б поспілкуватися з Михаїлом Булгаковим, дізнатися більше про історію створення роману “Майстер й Маргарита”, запитати про твори, що невідомі широкому загалу.
- Якби Вам запропонували бути перекладачем будь-якої голлівудської зірки, кого б Ви обрали? І чому?
Якщо б була така можливість, то для мене була б честь співпрацювати з Одрі Гепберн.
Адже це колоритна й неординарна постать, взірець таланту, уміння, відданості, ікона стилю. Їі Елайза Дуліттл з кінострічки “Моя прекрасна леді”не залишає нікого байдужим й спонукає замислитися над вічними істинами, чого дуже бракує у сучасному світі.

Лобата Анна Геннадіївна

Викладач англійської мови курсів "Мовна академія",

магістр, викладач і перекладач двох іноземних мов

- Что можете сказать о студенческой жизни в ИИФ КПУ?
Ну что же здесь сказать, конечно же, очень нравилось быть студентом. Никогда не забуду пары С.Я Литвака, человека-легенду, а  также его знаменитые фразы "Glad to see you", "So are we", "Что чувствуется?' - они стали афоризмами среди студентов ИИФ и я, уже будучи преподавателям, учу этим фразам детей в школе. Также было множество прекраснейших мероприятий, за что хотелось бы поблагодарить Дорофееву Л.И.. Особенно я благодарна человеку, который был для нас и директором, и куратором, и лучшим другом, и даже мамой - Латун Л.М.
Вспоминаю ситуацию на 5 курсе, когда мы уже всё сдали, даже Госэкзамены, и тут выяснилось, что наша группа зарисовывала пропуски в журнале. Это была очень грустная ситуация, так как хотели исключить всю группу. Тут-то мы помним, как Людмила Михайловна переживала, ведь будучи директором  - должна была наказать, а с другой стороны, будучи куратором - защитить и помочь. Спасибо ей огромное за все, что она для нас делала, мы очень её любим и всегда вспоминаем с радостной улыбкой. 
Также очень любили пары немецкого Волошиной Т.М., припоминаю её весёленькую фразу которую обожала вся наша группа "Если мне не изменяет память нашего конспекта" . Вообще было очень весело и интересно.

- По стольку я знаю, Вы были активным участником артстудии ИИФ, есть ли какие-то незабываемые моменты, возможно любимые роли?
Ой, да конечно же. На 5 курсе ставили спектакль "Красная шапочка"  на испанском языке, я была в главной роли, это мероприятие по истине незабываемо. Каждый год проводился "День института ИИФ", где всегда была рада участвовать. Много воспоминаний связанных с Шатовой И.Н., вместе мы поставили замечательнейшие спектакли.  Никогда не забуду главную роль в спектакле Уильяма Батлера Йейтса "Последняя ревность Эмер".

- Что можете сказать об оценках, сложно ли пришлось?
Конечно же, много приходилось трудиться, ведь изучение иностранных языков само по себе очень серьёзное и утомительное занятие. Но в моей зачётке никогда не было "4".
- Можете рассказать какие-то смешные моменты, которые приходились на Вас и Вашу группу?
Самое смешное, это наверное - переводы на потеху преподавателей, уже будучи магистрами, мы всегда могли рассмешить их и удивить чем-то новеньким в области перевода. Много весёлых моментов связанных с нашим любимым старостой, Юрочкой Полежаевым, он был любим для обеих групп, а также он мой лучший друг со времён студенчества.

- Определённое время Вы были преподавателем в ИИФ, что можете сказать о работе здесь?
Если честно-то я никогда не думала что буду преподавателем, да на все 100% была уверена, что никогда в жизни им не стану, припоминаю свои школьные сочинения. Но сейчас я действительно счастлива. Кто бы мог подумать, что этот труд поистине прекрасен. Работа со студентами – особенная. Каждая группа по-своему превосходна и любима. Конечно же были и нервы и переживания, но я всегда старалась поддержать и всячески помочь. Должна сказать что профессия преподавателя требует постоянных поисков и открытий, это по сути -самообразование. Ведь всё знать – невозможно, но всегда нужно стремиться и совершенствоваться.

"Вопросы на засыпку"…

Если бы кто-нибудь писал биографическую книгу о Вас, какое у неё было бы название?
Ой, ну мне об этом думать пока рановато, это больше для людей в преклонном возрасте, этак лет под 70 (смеётся) .
Если бы Вы могли пригласить на обед любого деятеля литературы, кого бы Вы выбрали?
Вы же знаете, гениальные люди иногда бывают сумасшедшими, поэтому страшновато. Ну а если честно-то Льюиса Кэрролла, очень люблю "Алису в стране чудес" .
Если бы Вам предложили быть переводчиком любой голливудской звезды, кого бы Вы выбрали?
Я не очень люблю голливудские фильмы, да и любимых актёров как-то нет. Но мне бы очень хотелось бы переводить ситкомы одноголосым переводом, это было бы забавно. 

Юрій Григорович Полєжаєв

cтарший викладач кафедри іноземних мов професійного спілкування ЗНТУ,

магістр філології та педагогіки вищої школи

- Що можете сказати про студентське життя в ІІФ КПУ?

Мене вчили найкращі викладачі в світі. Завжди буду пам’ятати бурхливий світ літератури, який відкрила мені Торкут Н.М., неймовірно цікаві лекції з теорграматики, теорії та практики перекладу у виконанні метра філології Литвака С.Я.. Світ німецької мови, що відкрився завдяки Петровєц Н.К.. Мені ніколи не забути  уроки Смурової Л.І., яка була для мене справжнім вчителем життя, адже вона єдина могла ставити такі запитання, на які в мене просто не було відповіді і це стосувалося не лише предмету.  

- Оскільки я знаю, Ви були активним учасником артстудії ІІФ, чи є якісь незабутні моменти, можливо улюблені ролі?
Так, звісно моє життя було пов’язане не лише з навчанням і я завжди приймав активну участь в студентському житті, а саме був активним учасником університетської артстудії під кер. Яцук Н.В.. Як виявилось з мене не вийшов прекрасний Ромео, але я був "по мнению многих судей решительных и строгих"  неперевершеним злим демоном Брікріо у виставі за мотивами Вільяма Батлера Єйтса "Останні ревнощі Емер" – самому дуже сподобалась ця роль.

- Можете розповісти якісь смішні моменти, які припадали на Вас і Вашу групу?

Слід сказати, що наші роки були дуже веселими, смішні ситуації траплялися майже щодня, але деякі я пригадати можу: от  одного разу, під час традиційної весняної поїздки факультету у гірський Крим, трапився досить кумедний випадок. Кайл - один з волонтерів, боявся спускатися з гори і хлопцям довелося його зносити. А ось інший: як відомо в КПУ є аудиторії з двома дверима і під час однієї з пар Надія Константинівна пішла за крейдою і зайшла в ту ж аудиторію, але з іншого боку і запитала чи немає у нас вільної крейди (сміється).

-Чи є в І ІФ людина, котра була б для Вас дійсно особливою ?
Звісно 5 років в чудовому світі факультету іноземних мов подарували мені не лише яскраві моменти студентського життя. Слід сказати, що перш ніж перетворитися зі звичайного школяра у фахівця-філолога, мені вдалося пройти велику школу життя. І всі ці 5 років янголом-охоронцем нашої групи та другою мамою був наш директор ІІФ кандидат педагогічних наук професор Латун Л.М., навіть зараз ми звертаємося до неї за порадами і завжди відчуваємо її підтримку та турботу.

- Зараз Ви професійний викладач, що можете сказати про свою діяльність?
Я завжди мріяв стати вчителем або лікарем. І от – став викладачем, а викладач – це лікар наших душ. Вже на протязі 4 років я викладаю у найкращих студентів ЗНТУ, що навчаються на спеціальностях: туризм, журналістика та право. Всі мої зусилля спрямовані на те, щоб подарувати студентам любов до мови, навчити та зробити їх трішечки краще.

- І як вдається?
(сміється) Мушу сказати, що цілком задоволений результатами.  

"Питання на засипку"...

- Якщо б Ви писали  автобіографічну книгу, яка б в неї була назва?
Я не збираюся писати автобіографії, адже я ще не маю достатньо досвіду та успіхів, якими б я дійсно пишався і міг поділитися, але коли я стану президентом, ну принаймні України, то написав би книгу "My way"(сміється) .

- Якби Ви могли запросити на обід будь-якого діяча літератури, кого б Ви обрали?
Оскільки в мене немає улюблених письменників, то за різних обставин хотілося б поспілкуватися з Шекспіром і втерти носа антистретфордіянцям, завести бесіду з Оруеллом і зрозуміти його життєву позицію щодо теперішнього суспільства, побачити Умберто Екко, і певно що є одна реальна особа з якою я мрію зустрітися – це Ліна Василівна Костенко. 
- Якби Вам запропонували бути перекладачем будь-якої голлівудської зірки, кого б Ви обрали? І чому?
Певно що Вупі Голдберг – це людина з яскравою харизмою, яка досягла успіху саме завдяки шаленому таланту,адже смішити людей і сміятися над своїми недоліками, які є у кожного – ось що значить бути справжньою особистістю.

Ми безмежно вдячні випускникам за проявлену увагу і за те, що ви змогли виділити трішечки свого дорогоцінного часу. Наші бесіди були дійсно незабутніми, приємними і неймовірно цікавими. Тож успіхів вам у подальшому житті і великого людського щастя, не забувайте про нас,а ми - колектив ІІФ, завжди думкою і серцем з вами.

студентка 3 курсу ІІФ,
Сіріньок Діна