Так, мова знову піде про Інститут журналістики і масової комунікації. Нічого тут не поробиш, студенти-журналісти – народ активний і працьовитий. Працьовитість повинна отримувати винагороду. Хоча б, і таку невибагливу – кілька рядків тексту.

У вівторок, 15 листопада, нас знову покликав блиск софітів телестудії програми «По суті» ТРК «Запоріжжя». (До речі, абітурієнти зверніть увагу, на телебачення та радіо запрошують саме студентів-журналістів!) Тема зустрічі видалася вельми актуальна: «Нові правила утримання тварин». Хтось націлився писати й слухати в обидва вуха, хтось – позіхати.
Мотор! Красний вогник! Ефір починається!

Усе як завжди, спочатку слово першому спікеру, потім сюжет до питання, яке обговорюють, знову виступ спікера. Сидимо, чекаємо, коли нам нададуть слово. Тим часом готуємо питання, як найстаранніші студенти на парі, записуємо все в блокноти. Вмикають черговий сюжет: історія – драматична – про отруєння чотириногих безхатченків. Проте спостерігати за суттю справи стало неможливо. Всю увагу привернули до себе два чоловіки, що з’явилися, наче „двоє із ларця”, і забігали між гостями. Виявилося, це відповідальні за звук: мікрофони «полетіли». Сюжет скінчився, а «звукопривидів» як і не було. Такого вдома на дивані не побачиш.

Нарешті дочекалися своєї хвилини слави: можемо ставити питання присутнім експертам. «У чому суть реєстрації домашніх тварин? Куди треба звертатися зі своїми собачками і кошенятками за порядковим номером?» – питаю у Гліба Золотарьова, начальника управління з питань екологічної безпеки Запорізької міської ради. Адже майже за півтори години ефіру ні присутні у студії, ні глядачі не почули, яким чином діятимуть нововведення міської влади, а головне, за чий кошт. Отримую змістовну відповідь. Задаю ще одне питання Андрію Іванову, першому заступнику міського голови. Дякую за увагу.

Наступним до мікрофона йде мій колега Роман. «Чи не є відстрілювання собак найбільш дієвим методом регулювання їх чисельності?» – ставить питання, як то кажуть ребром, а вже за декілька хвилин після ефіру отримує прізвисько «маніяка». Один з гостей перевертає цікавість колеги з ніг на голову, вимовивши лише одну фразу: «Ось, і Роман чекає, коли почнуть відстрілювати собак».

Але, не дивлячись навіть на такі казуси, Олександр Коваленко мимохідь каже: «КПУ – класні!», а це дорожче золота. Ми прощаємося до наступної програми, а значить – ідемо вперед. Хочете з нами по той бік екрану?

Анастасія Кізерман, студентка ІІІ курсу
Інституту журналістики і масової комунікації