Додаткова інформація

Ти повинен знати, що…
  Специфіка професійної етики соціального педагога, її унікальність та виключність, визначається предметом соціально-педагогічної праці. У роботі з людьми, які мають проблеми, труднощі, виникають питання етичного плану, відповіді на які не завжди знаходяться на поверхні. Соціальний педагог є людиною з притаманною тільки їй системою поглядів, переконань, навичок, стилю діяльності та спілкування, темпераменту та ін. Тому відповіді на етичні питання, які виникають у діяльності кожного спеціаліста, вирішуються завжди індивідуально.

Твоє відношення до професії повинно ґрунтуватися на:
-    відстоюванні цінностей та знань, їх вдосконаленні та популяризація;
-    підвищуванні професіоналізму соціально-педагогічної роботи;
-    захисті професії від несправедливої критики та укріплені віри в необхідність професії;
-    заохочуванні розробки нових підходів та методів соціально-педагогічної роботи

Соціальний педагог повинен:
?    не повчати, не наказувати, не заперечувати. Надихати та спонукати клієнта до дії, ініціативи, творчості, поважаючи гідність та унікальність особистості;
?    уміти слухати клієнта, виявляти витримку, розуміти проблему та ситуацію, увійти в його положення, виявляти делікатність, такт;
?    бути комунікативним, контактним, уміти “розговорити” клієнта, сумісно виокремити шляхи вирішення проблеми; уміти бути потрібним, цікавим для оточуючих;
?    бути посередником, зв’язуючим ланцюгом між клієнтом та його оточенням, не допускати приниження гідності клієнта формами благодійної допомоги, яка йому надається;
?    захищати та посилювати гідність та чистоту професії. Поважати довіру, коли у ході професійних взаємовідношень та взаємодії, дотримуватися делікатності та справедливість. Приймати заходи проти неетичної поведінки своїх колег.

Професіонал повинен знати:
?    вікову, педагогічну, соціальну психологію; етику, естетику, педагогічну деонтологію, основи права, екології;
?    методологічні принципи, закономірності, зміст, методи та форми виховання; інноваційні процеси, технології освітньо-виховної роботи в навчальних закладах різних типів;
?    особливості профілактики девіантної поведінки учнів різного віку, негативних явищ у підлітковому середовищі, проблеми статево-рольової соціалізації особистості;
?    форми і методи роботи у сімейно-побутовому середовищі, у позашкільних закладах, за місцем проживання;
?    основи валеології, зміст, форми та методи організації здорового способу життя дітей та учнів різного віку;
?    специфіку роботи у загальноосвітніх школах-інтернатах, спеціальних, санаторних та школах соціальної реабілітації;

Після закінчення університету ти повинен вміти:
?    застосовувати професійні знання в практичній діяльності, вивчати відхилення у поведінці школярів, молоді;
?    проводити профілактичну роботу з попередження девіантної поведінки, а також розробляти програми та проекти роботи з "дітьми вулиці", працювати з групами ризику в умовах неформального спілкування, сприяти прояву ініціативи, активізації суб'єктивної позиції вихованців (клієнтів);
?    організовувати взаємодію педагогічного колективу, батьків, громадських об'єднань та організацій, служб у справах неповнолітніх, служб соціального захисту, профспілок, правоохоронних органів, медичних установ тощо щодо виховання, оздоровлення, здійснення соціального патронажу, профілактичної роботи і соціальної реабілітації дітей та підлітків.

Після закінчення університету ти будеш мати:
?    розвинені комунікативні та організаційні здібності, здатність співчувати, співпереживати;
?    ціннісні орієнтації, спрямовані на розвиток особистості дитини як найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність;
?    навички проведення співбесід, інтерв'ювання, вирішення конфліктних ситуацій, проведення групових занять з дітьми та дорослими.