Традиції незмінні, небо завжди блакитне, а родина ІЖМК щороку поповнюється новими креативчиками-позитивчиками. І так щоліта студенти-журналісти разом із любими викладачами підкорюють мальовничі вершини, проходять крізь «воду і вогонь», долають «мідні труби», набивають свої кендюхи різними смаколиками і просто розважаються. 

Цього року «акули пера», «язикаті Хвеськи» та «універсальні солдати» Інституту журналістики і масової комунікації відсвяткували День журналіста 7-го червня на традиційному місці – острові Хортиця.

А почалось все із веселенької пісеньки, яка «створила» цілий «зоопарк» креативних «звірюшок», і тут відразу «посипались» незвичні привітання мовою: «хрю», «ква», «му», «мяв», «гав», «беее», «кря», які потім переросли в побажання: щастя, успіху, з посмішкою зустріти новий день та завжди прокидатися з коханою людиною.

 Після невеличкої розминки всі ринулись «до столу» наминати гаряченькі смажені ковбаски з різними «делікатесами». Смачно пообідавши журналюги вправно порозважались на «веселих стартах»: стрибали в мішках, скакали на скакалці, розписувались чудо ручкою-огірком, бігали, падали, але при цьому умудрялись осідлати «коня».

 «Гаряче» сонце і «спокусливий» Дніпро не лишись поза увагою світлих голів, тож майбутні журналісти не відмовляючи собі в «куп-куп» та брьоханні чимдуж ринули в річку. А ті, хто не насмілились поплавати згодом отримали свою «порцію» позитиву. Після купання радо перейшли до малювання. Порадились і вирішили: «Який же журналіст без креативу?». Тож, веселеньке завданнячко від позитивчика Ірини Миколаївни Дяченко сприйняли на «Ура». Кілька магічних жестів і дві команди – два видання, створили обкладинку журналу. «Обличчям» номера стали: переможниця «Євробачення» Кончіта Вурст із фірмовими ковбасками та Льовушка зі своїми жіночками. Трішки порадившись, компетентне журі вручили всім чудернацьким творцям поправу заслужені «трофеї».

А потім знову смачненький перекус і веселенька показуха. У пошуках зірочки, студенти та викладачі ІЖМК «приміряли» на собі роль «німого актора». Після кумедного «театру» перейшли до «лоп-лоп», головним героєм якого стала повітряна кулька.

 День дійсно видався на славу. А кораблики бажань, які від початку залишили на «закуску» стали останньою сходинкою незабутнього, щасливо Дня журналіста.

Тож, ручки розібрані, кораблики на руках, кожен десь далеко у хмарах шкрябає своє заповітне бажання. Кілька теплих слів, з десяток метрів нитки і маленьке чудо готове рушати в далеке плавання, несучи в собі віру та надію на краще.

А ми, творці власних бажань, майбутні журналісти, очі й вуха суспільства, як маленькі дітлахи з яскравими іскорками в очах спостерігали за власноруч створеною армадою, яка оберігаючи наші заповітні мрії «сховала» їх далеко за горизонт. І хто знає, можливо ці бажання, які зможуть прочитати лишень грайливі хвилі Дніпра, колись таки оживуть, принісши кожному з нас власного метелика щастя.

І хоча, ми – майбутні журналісти і «контужені» секундною стрілкою, але тільки для нас журналістика – не професія, а діагноз на все життя!!!

Креативний відеосюжет з надзвичайного дійства можна переглянути за посиланням:

http://www.youtube.com/watch?v=bl_tFT37nKU#t=15

Ірина Ярко,

студентка ІV курсу ІЖМК

Фото: Альони Пламм та

Анастасії Безземельної