Це щось із серії – побували в іншому світі, часі, вимірі. Повернулись до міста, а тут постійне: «Ти товста, ти низький, ти одягаєшся як гей, ти крутий мачо, ти повія, а ти взагалі дебіл»…, і це тільки тому, що якомусь Гансу чи Фросі не подобається колір твого волосся чи рожевий горошок на червоному галстуку…

Руйнувати перш за все власні стереотипи намагались студенти Інституту журналістики і масової комунікації на триденному тренінгу «Театр проти гендерної дискримінації», що проходив 25-27 квітня на острові Хортиця в готелі «Пектораль». Захід організований Запорізьким обласним благодійним фондом «Гендер Зед», за підтримки представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні.

Всі ці три дні говорили про: гендер, стигму, дискримінацію, патріархат, стереотипи, фемінізм, про жінок, чоловіків та їх права, грали в брейн-ринг, ділились реальними історіями зі свого життя. Познайомились із радикальною феміністкою і просто чудовою жінкою Анною Шаригіною. 

Вчились правильно говорити, кричати, дихати, ходити, імпровізувати, розуміти одне одного з погляду, приміряли на себе роль різних персонажів і все це заради того, аби вже за три дні в стінах КПУ та інженерки показати виставу, що направлена на вирішення соціальних проблем. А навчала всіх цих чудернацьких штук крута тренерка Світлана Валько. Вона своїми коронними методами намагалась зробити із майбутніх журналістів, психологів, дизайнерів, соціологів та фізиків справжніх акторів. 

Увесь цей час у кожного був свій «таємний янгол», який дарував подарунки, робив креативні приємності. Хтось «спалився» відразу, хтось попався «на гарячому», а дехто був таємничим до кінця.

Три дні швидко пролетіли, мов той сизокрилий птах над мальовничими полями. Після всіх цих «гарячих» дискусій, бурних обговорень раптом захотілось кардинальних змін. 

Цей світ повний стереотипів, яких конче потрібно позбуватися, інакше ми так довго не протягнемо. Спробуйте хоча б один день побути справжнім/справжньою людиною без думки: «А, що про мене подумають інші? Що скажуть?»… 

Забудьте про: «Як так можна? Ти ж дівчина…», «…ти ж чоловік…». Пам’ятайте, ви нікому нічого не винні! Просто будьте собою!!!

PS: Величезна подяка всім мегапрофесійним тренерам за цей незабутній час та безцінний досвід, який відтепер з нами на все життя! А своїм друзям-учасникам дякую за шалені нотки позитиву.

Ірина Ярко,

студентка ІV курсу ІЖМК