Задля того, щоб розповісти студентам напряму журналістики, яку не просту, й разом з тим важливу професію вони обрали, до нашого університету завітали члени партії “Громадянська Позиція” Наталія Соколенко та Віталій Шабунін. Їх метою було не тільки ознайомити слухачів з тенденціями розвитку цієї професії у світі, але й дати певні настанови, яким же чином ми маємо діяти, аби досягти певних успіхів в обраній спеціальності. На початку прес-клубу Наталія, яка працювала на телеканалі СТБ, зазначила, що через потужний розвиток соціальних мереж, журналістика у своєму нинішньому вигляді має не дуже втішні прогнози щодо свого майбутнього існування. Адже в Інтернет інформація тече рікою і кожен, хто її розповсюджує може вважатися журналістом. Втім, такий феномен як “розслідувальна журналістика” за словами Наталії має вижити. Попри доступність інформації майже для всіх громадян, мало хто вміє її аналізувати.

Потрібні люди, які зможуть співставляти факти, аналізувати, шукати додаткові докази й аргументи. А врешті-решт, робити певний висновок! 

Також було згадано про модераторів, які б організовували дискусії, піднімаючи у них гострі соціальні проблеми. Це важливо робити як у своєму регіоні, так і у межах всієї країни. Такі дискусії наразі популярні в Америці та інших країнах заходу, куди більше 20 років прагне українське суспільство. 

На жаль, серед значної кількості людей, які мають журналістську освіту в Україні, рідко зустрічаються дійсно якісні професіонали. Існує хибна думка серед студентів, що закінчивши 5 курсів університету, всі будуть спеціалістами, на яких чекають серйозні газетні видання чи телеканали. Якщо протягом цих 5 років нічим не займатися окремо від навчального закладу, нічого не досліджувати й не писати, то й ніякого сенсу у навчанні немає. Таку тезу озвучив Віталій Шабунін, який є головою Центру протидії корупції. Це було черговим нагадуванням для студентів, що під лежачий камінь вода не тече. І будувати свою кар’єру ми маємо вже сьогодні! 

У вас є дуже мало часу! Поки ви вчитесь, хтось на ринку праці здобуває знання, навики й контакти. 

На прес-клубі ми вкотре почули заклик до вивчення іноземних мов, зокрема англійської. Зрозуміло, що для журналіста це є дуже важливим, адже це неабияк збільшує його комунікативні можливості. 

Враховуючи те, що разом з журналістикою змінюється й весь світ, ми маємо стежити за усіма тенденціями цих трансформацій. Сам принцип написання статей у наш час має бути оновленим, адже раніше люди тексти читали, а зараз просто сканують. Більшість сучасної молоді не здатна сприймати занадто великі матеріали у їх повному об’ємі. Тож треба розробляти нові методи створення журналістських продуктів.

На питання, у якому напрямку буде розвиватися вітчизняна журналістика і яким має стати НОВИЙ журналіст, Наталія Соколенко наголосила, що наразі ми відстаємо від Заходу років на 5. Але ми все одно дійдемо до високого рівня. Для цього треба міцно триматися деяких принципів, які направлятимуть наше суспільство на істинно демократичний шлях розвитку! 

Головний капітал журналіста – це його чесне ім’я! На Заході найбільш оплачувані журналісти це принципові люди, які можуть навіть й втратити роботу через свої принципи. Але врешті-решт за свою позицію та ідейність вони отримують мільйони за рік! А от журналіст, який у Америці продався більше ніколи ним працювати не буде.

Нікіта Карпій, 
студент четвертого курсу
Інституту журналістики і масової комунікації