«ТЕПЛІ ІСТОРІЇ ДО КАВИ» ЗБИРАЛИ ЛІТКЛУБІВЦІ КАФЕДРИ ЖУРНАЛІСТИКИ І СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

********

28 листопада 2014 р. «Фан-зона українського слова», літературна кав’ярня КЖСК розташувалася на імпровізованій мансарді, на даху запорізького будинку, де затишно і неймовірно мистецьки поєдналися атмосфера Львівського «Дому легенд», Дніпропетровського театру «Крик» та одеського кафе поетів…
У цей чарівний містичний вечір на імпровізованій терасі на даху студенти та викладачі Інституту журналістики і масової комунікації (проф. З.В. Партико, доц. Т.В. Хітрова, доц. В.А. Ковпак, ст. викл. Ю. О. Бужинська, ст. викл. Л.О. Кремпова, ст. викл. Т.О. Кондик), Коледжу КПУ, запрошені студенти спеціальності «Журналістика» ЗНТУ, школярі гімназій № 93, 11, ЗОШ № 85, 88 збирали теплі історії до кави, історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву, уявляючи, що кожна кавова зернина – це окрема історія, яку кожен закидав у спільне горнятко!

Герої цих історій, віршованих та прозових, українськомовних та російськомовних, музичних чи книжкових – щирі й справжні: вони готуються до зимової сесії, викладають нові фотосети в соціальні мережі, приймають гостей, печуть смачні кекси, слухають вуличних музикантів, закохуються, розчаровуються і вірять знову. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії, якими вони охоче ділилися один з одним!
Кожен із присутніх був кавовим чарівником або чарівницею, який вірить у слова письменниці Надійки Гербіш, в якої ми із добрими намірами поцупили назву нашої зустрічі «Теплі історії до кави»:
Бувають люди із кави.
І також бувають із чаю.
Відтак (ці)каві існують.
Та поряд них (надзви)чайні.
У цей день Кав’ярі-фотографи та відеооператори (Р. Коробський, зав. лабораторії теле, радіо- та фотосправи ІЖМК, М. Балагура, голова студ.ради ІЖМК та А. Пламм, фотокореспондент ІЖМК) фіксували осінньо-зимову «легенду» Літ.клубу, відеородзинки до кавових історій додавав Романтичний Годинникар (А. Аксьонов, магістрант ІЖМК), а ми всі разом запрошували цікаві думки в гості, що навідують нас саме тоді, коли в руках опиняється філіжанка або горня кави/чаю, наче ці маленькі вмістилища рідини є якимись містичними магнітами… Артилерія втеплювальних засобів, зібрана усіма учасниками по крихітці, і надзвичайно талановито оформлена К. Гапіцоновою (студенткою ІЖМК спеціальності «Дизайн»), була напоготові: пузатий заварник, горнятко, улюблені фотографії, книги, музика, теплі вовняні шкарпетки, светри, подушки, пледи, записники із сокровенними мріями, поторсаний м’який ведмедик, свічки, аромалампи, – усе це доповнювало сповіді юних кавоманів.
У Надійки Гербаш в історії «Рістреттове божевіля» є чудові рядки: «У нього були неймовірні позатутешні очі» - ці слова точно про музичного романтика літ.клубу Д. Сироїда, здається, що кожен його день, його ніч – це стереодень, стереоніч, про що він неймовірно мелодійно співав на нашій зустрічі.
Записнички зі своїми заримованими роздумами із-під теплої ковдри діставали У. Кривохатько та В. Петрова, Ю. Сенік та К. Овес, А. Безземельна та М. Бордюг, А. Ліберман та М. Кривохатько!
М. Підгребельна та Д. Крилова «підслуховували» ожилі листи та прапори, розгромлені будинки та бронежилети сьогоднішніх захисників держави.
Передзимове плетиво із рим, прози, музики та кави отримали від викладачів В. Ковпак та Т. Кондик.
Несподіванками стали презентація авторських пісень від М. Косміна, голови Студ.ради КПУ, та музичні етюди на флейті від К. Кремпової, учениці гімназії № 11.
Стильна музична інтимізована замальовка «на кавовій гущі» від У. Стрюк змусила всіх затамувати подих.
Квартирники, літературники не одне десятиліття збирають інтелектуальну молодь, яка читає, пише, мислить, сьогодні це так нам всім необхідно відчувати спільність ідей, духу, що виявляється в книгах, що ми читаємо, в статтях, репортажах, коментарях, що ми пишемо, у музиці, що ми слухаємо. І ми пишаємося тим, що до нас приходить саме ТАКА МОЛОДЬ!
Останнім «кавовим акордом» у зустрічі став незапланований колективний спів найулюбленіших сучасних українських пісень під гітару (до речі, саме школярі «витягували» тексти).
Тож, ми переконані, що імпровізована літературна тераса на даху в ауд. 316 зібрала найтепліші історії до кави!