3 грудня студенти-журналісти Класичного приватного університету на чолі зі своїми викладачами, В.А. Ковпак, зав. кафедри журналістики та соціальних комунікацій, та А.В. Кліщ, старшим викладачем, відвідали Шевченківський районний суд у рамках Всеукраїнського тижня права. Але журналісти були б не журналістами, якби не мали прихованих намірів…

Справа в тому, що студенти-журналісти постійно беруть участь у різноманітних конкурсах, де перевіряють свої здібності. Настала черга і судової журналістики. Саме із завданням для конкурсу «Репортер відкритого суду» і прибули студенти 1 та 3 курсів, Вікторія Кудря, Анна Баранова, Мухаммед Іса, Назар Григоренко, Інституту журналістики та масової комунікації у гості до правників. Конкурс проводиться під егідою Національної ініціативи «Відкритий Суд» та спрямований на практичне реформування судової системи України та залучення активних і свідомих громадян до моніторингу діяльності суддів та відстоювання своїх прав.

Проте наші приховані наміри, звичайно, були нами погано приховані, і на прохання зняти для конкурсу повне засідання суду від першої до останньої хвилини Лілія Германівна Артемова, заступник голови суду, люб’язно погодилася. Але спершу провела для нас цікаву й змістовну екскурсію.
Ми мали змогу познайомитися із Іриною Борисівною Жупановою, головою суду, що також долучилася до екскурсії та разом із Лілією Германівною показали увесь злагоджений механізм роботи районного суду: від прийому заяви до судового засідання та винесення вироку.

Свою екскурсію ми почали із кабінету Лілії Германівни, який вразив нас яскравими картинами та неймовірної краси екібанами. Але наше здивування посилилось, коли ми дізналися, що автором усіх робіт є сама суддя. Саме в такий спосіб Лілія Германівна відволікається від напруженої, понаднормової роботи, що пов’язана із людськими долями.
Наступним пунктом нашої екскурсії був кабінет Ірини Борисівни Жупанової, голови Шевченківського районного суду, що розповіла про історію суду, про специфіку роботи, про філософію суддівства, про важливість таких зустрічей із молодими журналістами. Бо саме ми, акули пера, маємо досконало розуміти усі тонкощі взаємодії суспільства й судової системи, що стоїть на сторожі законів та прав.

До речі, заняття із «Вступу до спеціальності» навчило нас, що з пустими руками до суду не приходять… Ми маємо на увазі офіційний журналістський запит або редакційне завдання. А ви про що подумали?
Також ми побачили камери схову речових доказів, величезний архів справ, кімнату конвою, канцелярії кримінальних, цивільних справ та адмінпорушень, побачили сучасні зали судових засідань, обладнаних відеоконференціями, з яких можна вийти на зв'язок з усіма держустановами України.
А природна допитливість, що зробила з homo sapiens  homo journalistic, привела студентів на робочі місця суддів, адвокатів, прокурорів і, навіть, затриманих. Анна Баранова, студентка 1-го курсу ІЖМК: «Це були неймовірні враження, навіть на хвилину здалося, що зараз я почну судити, проте моє покликання – журналіст, і я йому не зраджу!».

Студенти познайомилися із прокурорами та адвокатами, працівниками суду Шевченківського районну, і усі були абсолютно відкриті, посміхалися та залюбки ділилися враженнями, розповідали про специфіку роботи і раділи, що журналісти  хочуть вивчати та розуміти систему виконавчої гілки влади.
Перед записом судового засідання судді попередили нас про певні законодавчі нюанси, а саме: не можна знімати учасників судового процесу без їхньої згоди, а також ті справи, що стосуються таємниці усиновлення, державної безпеки та які стосуються особистих та інтимних подробиць.
Як зауважили наші «екскурсоводи», Ірина Борисівна та Лілія Германівна, навіть таке поняття як «недоторканість» у суспільстві розуміється спотворено, бо недоторканість – це основна запорука чесного суддівства і вона є ознакою демократичного суспільства.

Але для нас найголовніше це те, що судді виявилися відкритими для спілкування, «доторканими» у розумінні комунікації і дуже позитивними.
І якщо ми приїхали стриманими і налаштованими скептично, то поїхали додому приємно вражені і з гарними емоціями. Ми хочемо вірити, що інші районні суди так само відкриті для спільноти, як і Шевченківський районний суд.
До речі, відео для конкурсу було відзняте (вже відправлене на конкурс!) – чекайте на наступний матеріал (вже скоро).
І наостанок, якщо Ти – районний суд міста Запоріжжя, Ти – відкритий і прагнеш, аби про тебе дізналися… Тоді ми їдемо до тебе!!!

P.S. Величезна дяка Олегу Вікторовичу Богуславському, нашому директору Інституту журналістики і масової комунікації, за участь в організації екскурсії!
P. P.S. Ірино Борисівно та Ліліє Германівно – ви неймовірні, відкриті та суперпозитивні! Дякуємо за екскурсію та чекайте нас знову!

Вікторія Кудря, студентка-журналістка І курсу навчання