В Класичному приватному університеті продовжують своє навчання командир відділення молодший сержант військової частини А1978 – Анжела Криніна та її коханий чоловік головний сержант роти ВСП військової частини А2167 – Максим Кринін, які є учасниками бойових дій та тривалий час тримають над нами мирне небо. До Дня Захисника України відбулася тепла зустріч Студентської ради з нашими Героями.

Подаємо захоплюючі враження студентів від зустрічі з нашими Захисниками:

Про що ми думаємо, коли чуємо слово “АТО»?

Сила, страх, відчайдушність, патріотизм, битва? Напевне, будь-яке слово, але не «кохання». Чи не так?

Студентам Класичного приватного університету пощасливилось дізнатися та почути неймовірну історію з перших вуст.

Героїв цієї історії звати Анжела та Максим.

Анжела – психолог, яка до однієї зустрічі навіть не думала, як кардинально перевернеться її життя.

Кінець 2012 року.

До Анжели на консультацію прийшов чоловік. Їй вдалося, після тривалої роботи, йому допомогти та під час однієї із зустрічей він зізнався, що служив в Афганістані. Коли робота з ним успішно закінчилась, чоловік сказав Анжелі фразу, яка і стала, напевне, точкою відліку нового життя для героїні. Він сказав: «Анжело, такі як Ви, потрібні в армії».

Не дивлячись на відмовки з боку рідних, вона все ж сприйняла це як виклик та наважилася спробувати себе в новому напрямку (більше трьох років вона пропрацювала в зоні АТО психологом).

Та ось на черговому польовому виїзді почалась їх з Максимом історія.

Після чергового добового чергування Анжела йшла в казарму. А на воротах стояла охоронна піхота, у тому числі і Максим.

Звичайно, він вирішив звернути на себе увагу гарної дівчини та почав вимагати від неї пропуск та паспорт для підтвердження особистості. Анжелу такий метод привернення уваги здивував та дещо обурив. Але хлопець не здавався, відправив запит до соц. мереж «у друзі», дівчина хоча й додала та продовжувати з ним знайомство не поспішала. Після деяких спроб зі сторони Максима, все ж, знайомство переросло у спілкування, а спілкування у відносини.

Та ось страшна подія, яка влетіла чорним птахом у життя наших героїв – АТО.

Максим був одним із перших людей, які приєдналися до антитерористичної операції. Незабаром відбулась подія, яку герої й досі згадують з болем.

Після цих слів у деяких студентів на очах з’явилися сльози. Напевне, це один із найяскравіших прикладів справжнього кохання та відданості, який нам доводилось чути.

Максим зі своїм взводом пішов у один із боїв, перед цим, як завжди зателефонував своїй, на той момент, майбутній дружині та зник без зв’язку на два дні. Анжела, звісно ці два дні була сама не своя та в один момент їй зателефонували і запитали чи не дзвонив їй Максим. Вона вже зрозуміла, що щось коїться дивне та передзвонила й запитала чи все добре, на що її спробували заспокоїти, що все добре, але вона не повірила та почала нервувати за Максима ще дужче. Тим часом Максим у важкому бою, був поранений та втратив телефон і зв’язок. Йому пощастило, він вижив, вони змогли добратися до своїх, і відразу зателефонував своїй дівчині щоб сказати, що з ним усе добре.

Анжела згадує, що після цього дзвінка вона ледве не втратила свідомість. Після цього вони зрозуміли, що не можуть жити один без одного та все ж, з другої спроби одружилися.

Максим та Анжела згадують, що у свій час їх досит добре підбадьорювали малюнки, вироби хендмейд, та будь-яка увага і знаки підтримки від дітей, школярів та волонтерів. Їм вдавалося завісити малюнками усі стіни, таким чином ставало не тільки гарно, але й більш тепло та затишно. Також вона розповідає про місцевих дітей-сиріт, яких їм вдавалося підгодовувати та за якими найбільше сумує.

Зараз вже Анжела та Максим чекають на дитину. Вони продовжують службу в різних частинах, радіють, що зараз все в них чудово. Анжела та Максим сподіваються, вірять та роблять все можливе для досягнення миру на Сході.

АТО це пекло, яке не кожен може пережити і повернутися додому зі здоровою психікою, і саме завдяки психологам, які там працюють та капеланам, військовим це вдається. Велика подяка нашим Героям за історію важливої частини свого життя.