Обійми… Як же багато тепла закладено у цьому слові, і скільки б ми не обіймали, нам завжди хотітиметься повертатися у це найтепліше "місце" на Землі.
Обійми зігрівають, піднімають настрій, дарують відчуття потрібності, відчуття небайдужості і щирості. Коли не знаєте, як підтримати людину, просто обійміть її, іноді це набагато краще за будь-які слова.
Тож, студенти Інституту журналістики і масової комунікації, вони ж активісти молодіжної громадської організації "Небо без кордонів", вийшли на вулиці міста, аби подарувати маленьке щастя оточуючим у рамках найтеплішої акції цього сезону - "Обійми мене". І яким же було для нас щастя бачити на вустах запоріжців теплі посмішки, чути від них слова вдячності за маленькі приємності.

Сьогодні ми спробували себе у ще одній ролі – ролі «чарівників», які роздавали містянам передбачення, і як же ми дивувалися, коли люди у відповідь говорили: "…как раз то, что мне нужно! Спасибо". Не одноразово ці передбачення "влучали в яблучко", і ми розуміли, що навіть такі маленькі дрібнички мотивують людей йти до мрії, рухатися вперед, досягати свого і не забувати про навколишній світ. 
Студенти йшли від Металургів до Гагаріна. Йшли, обіймалися, подекуди навіть співали, бігали, стрибали, ніби ті малі діти, яким для щастя достатньо цукерки. Про малечу ми теж не забули, тому подарували деяким на згадку про цей день повітряні кульки. 

Приємно розуміти, що такими, здавалось би банальними акціями, можна повертати віру в доброту, віру у щось таке світле, прекрасне. Бо коли чуєш від незнайомої людини: "Это мне, это бесплатно? Спасибо вам большое!", і бачиш, як дорослі люди на якусь хвилинку забувають про особисті проблеми, про турботи, тривоги, це варте того, щоб ось так виходити на вулиці міста і нести у цей світ позитив. 
Частіше посміхайтеся! Не забувайте дивитися по сторонам, хтозна, можливо на одній із вулиць на вас вже зачекалися обійми. Робіть одне одному маленькі приємності, адже вони залишають великий слід у нашій пам’яті. І навіть якщо вас ненароком хтось образив, знайдіть у собі сили підійти до цієї людини і обійняти її, адже саме у цей час, коли ми не заслуговуємо на тепло, ми найбільше потребуємо підтримки…

Найяскравіші моменти з обіймашок зберігали наші талановиті, креативні студенти – Аня Баранова та Мухаммад Ісса.

Тепло обіймалася Ірина Ярко
Фото: Муххамад Ісса
Обробка фото: Аня Баранова