Всюди, де є людина, є можливість проявити доброту

Кожного року, коли до студентської родини ІЖМК приєднуються наші першокурсники, адміністрація Інституту намагається усебічно розвивати їх можливості і творчі уподобання, показати їм різноманітний світ, у якому вони в подальшому будуть працювати.
Тож, початок вересня для наших студентів позначився особливо насиченим днем, коли вони змогли доторкнутися до різних видів мистецтва, поспілкуватися з творцями того, що сьогодні ми можемо спостерігати у нашому місті.

 

 

Студенти першого курсу ІЖМК завітали до Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки, де відразу відбувалося дві важливі мистецькі події – художня виставка «Погляд з висоти» Юрія Мудрика та благодійної фотовиставки. 
На обох заходах студенти змогли не лише переглянути витвори мистецтва, а й особисто поспілкуватися з тими, хто творив ці картини, мурали, хто збирав фото.
Тож, спочатку студенти долучилися до мистецтва, що тільки набирає популярності серед громадськості – створення муралів. Спілкування з автором виставки «Погляд з висоти» Юрієм Мудриком вийшло насиченим та активним. Дівчата й хлопці ставили питання, дізнавалися цікаві факти зі створення великих настінних малюнків, що сьогодні прикрашають місто.

Опісля першокурсники перейшли до наступної виставкової зали, де потрапили до фотовиставки «Благодійсність в об’єктиві», де студенти не лише переглянули фото, а й поспілкувалися з координатором виставки у Запоріжжі Миколою Колодяжним, задали кілька питань та дійшли згоди, що цей проект висвітлює дійсно дуже актуальну соціальну проблематику українського суспільства.
Враження від побаченого у молоді досить різні. Хтось вподобав усю фотовиставку, а комусь припали до душі конкретні роботи. Так чи інакше, усі лишися в захваті. Хтозна, можливо серед цих молодих людей є майбутні переможці всеукраїнського конкурсу, і зовсім скоро їх роботи побачить вся країна. 
А поки одні майбутні журналісти та журналістки обдумували цю пропозицію, інші ділилися враженнями від побаченого. Коментарі лунають з перших вуст. 

Володимир Волков, студент-журналістКласичного приватного університету:

- «Больше всего меня удивила картина «Дитина?». На ней изображен ребенок со взрослыми глазами и множеством морщин. По внешнему виду он напоминает мужчину лет 50-ти, а по факту, это мальчик лет 11-12. Когда я посмотрел на это фото у меня по коже «пробежали мурашки» и по телу прошел холодок. 
Остальные картины более влияют на социальное состояние нашей страны. Они меня не сильно удивили, но, на них было интересно смотреть».

МаріяГедікова, студентка Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету:

«Каждый раз, когда я подходила к новой картине у меня возникали новые эмоции. Если постоять и посмотреть на эти фотографии, они проницают душу и пробирают до мурашек. Они вызывают эмоции, которые не передать словами.
На них изображены эмоции детей, которые живут, растут в местах, где сейчас идет война, и они другой жизни не знают.
Эта выставка очень сильна эмоционально. Я бы советовала посмотреть эту выставку людям, которые пренебрежительно относятся к больным детям.

НадяКозьмік, студентка І-го курсу Класичного приватного університету. Спеціальність: реклама і зв’язки з громадськістю:

«Меня очень впечатлили фотографии. Все они передают то настроение и те чувства, которые испытывает любой человек. 
Мне кажется, каждый должен увидеть эту выставку, чтобы понять те ужасы, которые существуют в нашей стране, чтобы осознать ту проблему, которая есть в нашем социуме, чтобы с пониманием относится к тому, что происходит и поддерживать друг друга в сложные времена. 
Люди, изображенные на фото, показывают, что они не теряют надежу даже в самое трудное время и понимают, что когда-то наступит день, когда они снова будут счастливы. Они верят в свое счастливое будущее.
Мне очень понравилась выставка. Я даже немножко заплакала. Но этого никто не видел».

Максим Войта, майбутній журналіст, студент Класичного приватного університету.

«Щиро вдячний за можливість побачити цю виставку. Дуже картаю себе за свої минулі висловлювання про те, що у мене погане життя. Побачивши ці фото розумію, що життя в мене гарне, у мене хороша сім’я, у мене є все.
Найбільше вразила світлина «Музика».На ній зображена німецька скрипалька, яка завітала до будинку літніх людей. Фото дуже двояке. 
Спочатку не бачиш скрипальку, лише бабусю. Мені навіть здалося, що світлина зроблена не в приміщенні, а десь на вулиці. Потім придивився і побачив картину повністю. На ній було вже не те, що відразу кинулося в очі. Думаю, треба дивитися на все об’єктивно, аби сприймати картину у повному її обсязі. 
Без сумніву, ця виставка показує різні долі, різні життя, різні проблеми людей».

Помічайте життя навколо себе, людей, які вас оточують, зберігайте найяскравіші моменти не лише в пам’яті, а й на фото. Бо, як говорила Ліна Василівна:
«На старих фотографіях всі молоді,
На старих фотографіях мертві сміються…».

Автор: Ірина Ярко, Ірина Дяченко

Фото: Ірина Ярко