ЕКЛЕКТИКА НАСТРОЇВ вирувала в Літературній кав’ярні кафедри журналістики і соціальних комунікацій

Друге засідання «Літературної кав’ярні: фанзони українського слова» кафедри журналістики і соціальних комунікацій відбулося в сакральний час – 28 лютого! Це останній день зими, переддень весни, Масляна, чи-то Масниці й головне, що всі ці мотиви стали чудовим приводом для Квартирника юних, талановитих посмаковувачів літературного слова, чудової музики й безкінечної творчості у всіх її проявах. Кафедра журналістики і соціальних комунікацій щаслива, що знову об’єдналися студенти ІЖМК, студенти Коледжу КПУ, школярі м. Запоріжжя задля того, аби згадати теплий затишок зимових вечорів, про який учасникам нагадував камін, ялинка, аби впустити у серце жагучий весняний потік енергії, який на крилах принесли символічні провісники весни та миру – журавлики, які зручно влаштувалися по всій «кав’ярні» (ауд. 316), і нарешті, підтримати традиції, що поєднують українців, відсвяткувати Масляну, що символізує проводи зими та зустріч із весною, свято на честь весняного пробудження природи, душі, їх життєдайного оновлення... 

Тож, головними стравами сакральної, дещо авангардної за атрибутикою літературної кав’ярні КЖСК урочисто було оголошено: ароматну каву, солодкі млинці, літературні смаколики та музичні гостинці, оздоблені гарним настроєм, налаштуванням на теплий і атмосферний вечір...

Та, перш за все, наша зустріч розпочалася із хвилини мовчання, тривожної пісні Пікардійської терції у пам’ять про Небесну сотню та неймовірно проникливих та щемливих рядків Ірини Ярко та Уляни Кривохатько, в яких сплелися скорбота  та віра у світле майбутнє. Запалена свіча наповнила аудиторію тихим шелестом пам’яті...

«Немає сліз… Я плачу… Світ завмер…Було життя… Було, відгомоніло…Чийсь друг, синочок, таточко помер…Небо заплакало… Від болю посивіло…Спочила жінка… Донька, люба мати…Дитя замовкло не впізнавши світ…Лунали постріли, зривалися гранати…А їм всього було лиш «…надцять» літ…» (І. Ярко)

Так наш вечір почав виправдовувати свою назву «ЕКЛЕКТИКА НАСТРОЇВ»: щем, вшанування Небесної сотні, прощання із зимою та зустріч весни...

Останній день лютого місяця з лютими морозами, замерзлими вікнами, але й у той же час надзвичайного затишку у домах людей, це як останні кадри зимового кіносимволу «Іронія долі, або з легкою парою», як останній діалог біля зимової ялинки – тож, вірш «Как больно милая, как странно...» (В.А. Ковпак, М. Космін) набув якогось особливого змісту на тлі сьогоднішніх подій, а пісня «Никого не будет в доме» (В.А. Ковпак, Д. Сироїд) всіх занурила у найкращі хвилини затишку зимових вечорів...

Смачним десертом до літературної кави у цей день символічно стали млинці, а у Масляний тиждень – саме п’ятниця вважалась Днем тещі, до неї навідувались новоспечені сини і пригощались за традицією її випічкою, та нашій аудиторії ближча все ж таки за віком була ситуація, коли «Если у вас нету тещи», як співається у відомих зимових філософських віршах, покладених на прекрасну мелодію. Тож, арію щеХолостяка, філософа і головного оператора всіх наших зустрічей виконав Роман Коробський.

Та все ж клавіші зими у нашому Квартирнику поступово змінювались на весняні рими, тим паче журавликів наші студенти виготовляли «on-line» - і мрії випурхували з їх рук під дивовижні вірші (У. Кривохатько та А. Безземельна).

Літклуб постійно відкриває нові грані і можливості...і не тільки в переносному сенсі... Запорізький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді «Грані», який вже давно й успішно допомагає талановитій молоді м. Запоріжжя у творчій самореалізації, інтелектуальному розвитку і має серед вихованців багато тих, чия мрія пов’язана із журналістикою, завітав до нас із чудовими відеосмаколиками (життєстверджувальна відеозамальовка, гумористичні інтерв’ю) та прозовими «шедеврами» – кримінальною драмою та філософським есе...Тепер ці юні журналісти мають Посвідчення учасника Літ.кав’ярні!

Кохання… Це вічна тема, лейтмотив кожного нашого літературника..тому справжньою родзинкою стало літературне відеоосвідчення наших студентів на вірші запорізької поетеси Тетяни Нещерет! (ним можна насолодитися за цією адресою: http://www.youtube.com/watch?v=hCz87E801yg)

Ну і, звичайно, наша літературна кава вже неможлива без музичного присмаку гітари Дмира Сироїда,який радував нас і соло, і акомпонував літературним «моноспектаклям» - А. Пісаревій, М. Бордюг, Д. Криловій, М. Підгребельній, К.Овес, Ю. Сеник, В. Петровій.

Н. Карпій, який завжди вражав своєю глибиною, своїми публікаціями в регіональних часописах, говорив у цей вечір і про суспільно-політичні проблеми, і духовні, але завершив свій «блок» піснею-посвятою Жінці «Ти – Квітка». А М. Король та Н. Стебловська вразили всіх своїми «сценаріями» розвитку світу із найдавніших часів.

А насамкінець ми всі разом малювали НОВИЙ ДЕНЬ – ДЕНЬ ВЕСНЯНОГО ПРОБУДЖЕННЯ (відеопосвяту до пісні «Я намалюю той день» можна подивитися тут: http://www.youtube.com/watch?v=Zmu_OnRN2-0)

Тож, ми вдячні всім гостям, всім присутнім, всім учасникам за ДИВОВИЖНУ ЗУСТРІЧ! Із нетерпінням чекаємо наступну.....

А відчути «дух Квартирника» можна за цією адресою: http://www.youtube.com/watch?v=KYzE37D4ZFM

P.S.Окремі слова подяки Альоні Пламм, Максиму Балагурі та Роману Коробському за «смачне» відео, що стало прикрасою літературника.

З повагою та в пошуках нових літературних рецептів, В.А. Ковпак, учасники «Літературної кав’ярні» та викладачі кафедри журналістики і соціальних комунікацій